- Навіщо ти купуєш дружині нове плаття ти ж і так збираєшся з нею розводитись
- Так вона в старому не хоче йти в суд.
*** *** ***
Питання:
- Коли жінки найменше говорять?
- У лютому місяці...
- Чому?
- Тому що днів менше ніж в інших місяцях.
*** *** ***
Дві студентки:
Як ти вважаєш це культурно здавати курсову яка засвічується друга по списку на Google?
 

- Приїжджай! Прямо зараз! Я не можу за тобою приїхати, доберися сама, будь ласка. Розраховуй на декілька днів! - Оленка майже волала в трубку. - Всі живо? - встигла запитати я. - Так! Висувайся! - і вона кинула трубку. Я здивовано поглянула на мобільний, потім зиркнула за вікно. Сніг. Начеб, на сьогодні не обіцяли великий мінус. Я прислухалася. Начеб і вітер не завиває. Я прагнула думати про що завгодно, лише не про те, що таке сталося в Торчихреновці, що Оленка не може сказати навіть по телефону. На вулиці ще не темно, можна добратися з пересадками, аби не телепається одній через ліс і ненависний підвісний місток. Через півгодини я вже виходила з будинку. У одній руці сумка з ноутом, в іншій - сумочка, в навушниках надривається Шкарпеток, і я граціозно шкробаючи ожеледь каблуками, чешу на зупинку. Продовження далі...

В рубриці:


Цікаві факти про фокуси і фокусників


Girls vs sex


На халяву і хлорка - сир

Сів в метро на кінцевій, забився в кут і закимарив.
Через якийсь час, чую, хтось стукає мені по коліну. Розплющую очі - переді мною коштує тітка і її дочка походу, дівча років 18-ти, але з таким немаленьким пузом, місяць 7-8 десь. Тітка киває мені на дочки пузо, а мене з спросоння заклинило і я насамперед почав відмазуватись:
- Це не я, чесне слово!
Дівчина почервоніла і ломанулась у глиб вагону, тітка за нею. Загалом негарно якось вийшло.

У далеких 80-х, багато чоловіків нашої великої Батьківщини користувалися одеколонами радянського виробництва. Муж однієї знайомої, наприклад, користувався "російським лісом", який мав "приємний" зелений колір, не говорячи вже про запах. Одного дня, мій син грав з сусідським хлопчиськом, і вони випадково розлили цей божественний EAU de Parfume. Злякавшись, що батько його лаятиме, син розбавив одеколон, що залишився, водою і... зеленкою. Вранці, оскільки муж вставав дуже рано, він прагнув нікого не будити, збирався на роботу, не включаючи світло. Він одягнувся, вмивався, налив в руки трохи одеколону, розмазав його по обличчю і, задоволений життям і запахом, пішов на роботу. Рівно через десять хвилин не спав весь будинок, цього дня зеленолиций чоловік залишився удома



Вирішила селянка перекласти піч. Hаняла мужика. Прийшов пічник, наніс цегли, глини - все під розмову. Жінка поплакалася:
- З чоловіком розвожуся
- Чому? - запитує пічник - п'є?
- ні - відповідає селянка.
- Б'є?
- ні - відповідає селянка.
- А що?
- храпить, хропе, сволота так що стекла деренчать. До Москви возила, академікам показувала, грошей скупчую винищила-все одне ХРОПЕ.
- А спить як? - запитує пічник.
- Hà спині, як все - відповідає жінка.
- Як захропе, розсунь йому ноги-радить мужика.
Hà наступний день приходить пічник доробляти роботу, і зустрічає його накритий стіл, нарядна хазяйка.
- За що, хазяйка? - запитує пічник-робота-то не зроблена.
- Пес з нею, з піччю - відповідає жінка - допомогла твоя порада, перестав мій мужик хропти, як відрізувало. Лише скажи, як ти, простий пічник зумів зміркувати те, до чого академіки не додумалися. Життя родинну мою врятував, адже я його, риса, люблю!
- Так те академіки - відповідає пічник - а ми запросто міркуємо, по пічному: ноги роздвинеш, ЯЙЦЯ ВПАДУТЬ. ЯЙЦЯ ВПАДУТЬ, задницю закриють. тяги нема і хропіння нема.

xxx: У нас всіх з дитинства привчають до серіалів.
xxx: Показуючи "Добраніч, малята".



Особиста картка має бути у кожного солдата, і в неї командир взводу
повинен записувати всі заохочення і стягнення, типа "вдячність
за несення служби у вбранні" або "зауваження за погане виконання
обов'язків прибиральника спального приміщення".
Так от, зазвичай картки-то заводять, але записувати туди щось
летюхам лінь, і картки невинно чисті до дембеля. Але нашій роті
одного разу перед провіркой просрались ці картки перевірити. Послідував
втик взводу, і він викликав мене і ще одного парубка, і наказав картки
заповнити на весь взвод. Неважливо чим, але щоб були стягнення і заохочення.
Така ось довга преамбула, а тепер амбула:
Писати всяку нуднятину мені незабаром набридло, і я, хихикаючи про себе
написав собі "Сувору догану за незахоплений образ думок".
Дуже я гордився своєю дотепністю, але потім заглянув в картки, які
заповнював мій "колега", і був осоромлений, тому що виявив там спочатку
"зауваження за погану погоду під час господарських робіт", а услід -
"вдячність просто так".
Я ось інколи думаю - цікаво, що б було, якби перевіряючі і справді
у ці картки заглянули...



x: Народ!! Допоможіть знайти пісню... Назви не пам'ятаю...
в: Напоюй.
x: Ну там типа тууууу, туутууууу, туутуууутууууу... Туууу тууутуууу, туууутуууу туууу..
в: Rammstein - "Du Hast" чи що?
x: ТОВ!! Вона! Спасибі!!!!!

Подруга дістала писати смс годині ночі щодня. Написав прогу на смарт, яка на всі смс автоматом відповідає- "Так, кохана", "Звичайно","дуже" в довільному порядку вранці побачив 264 входяших смс і остання від моєї блондинки в 5:45 з текстом "Та коли ж ти $ука, заснеш?!"

Я тут влаштувався админом в одну контору.
Перед цим мені розповіли, що від минулого админа сильно смерділо і тому всі йому писали в аську і поштою, а він, сцука, не відповідав.
І ось, сідаю я за його стіл і відчуваю дійсно сморід.
Почав колупатися і знайшов його старі шкарпетки, а на робочому столі записка: "Не викидай їх, а то ці бридкі користувачі з'їдять тебе живцем".



Вчора я прокинувся в прекрасному настрої, порвав всі постери з Борисом Моїсєєвим, спалив всі альбоми Елтона Джона і все свої стринги, підійшов до військкомату, де віджався 140 разів, підтягнувся 50, потім послав куди подалі всіх від єфрейтора до генерала, плюнув в двері і пішов додому! А як ви відзначали своє 27-мі летие?!

Поради туристам:
- Якщо ви заблукали в тайзі, почніть повільно виливати горілку. З криками: "Що ж ти, гад, робиш?" - вас обов'язково хто-небудь знайде і дасть по морді.



Жіл-бил хлопчик.
Він добре вчився в школі, читав багато книжок, мало спілкувався з однолітками.
Одного дня взимку він по дорозі з школи сліпив сніжок, кинув його в дерево, промахнувся і попав у вікно будинку. Вікно розбилося.
З будинку вискочив двірник і погнався за хлопчиком.
І ось хлопчик біжить від двірника. У нього розстебнувся ранець, з нього вилітають книжки, зошити. А хлопчик біжить і думає:
"І чому я біжу від цього жахливого двірника, коли я міг би в цей час лежати на своєму затишному дивані і чистать свого коханого американського письменника Ернеста Хемінгуея. А він, напевно, зараз сидить в маленькому барі на сонячній Кубі, п'є справжній кубинський ром, палить ароматну кубинську сигару і милується на чарівних кубинських мулаток."
А великий американський письменник Ернест Хемінгуей в цей час дійсно сидів в маленькому барі на Кубі, страждаючи від жари, палив смердючу сигару, пив мерзотний дешевий ром, з відразою дивився на товстих лиснючих мулаток і думав:
"І що я тут роблю? А адже я я міг би в цей час в Парижі зі своїм другом Андре Моруа сидіти в бістро на полях Елісейських, пити французьке сухе вино, дивитися на витончених парижан і розмовляти про сюрреалізм."
А Андре Моруа в цей час сидів в бістро на полях Елісейських, пив кисле червоне Бордо, з відразою дивився на п'яних худосочних паризьких повій, слухав базікання якихось ідіотів про сюрреалізм і думав:
"І що я тут роблю? А адже я я міг би в цей час в засніженій Москві зі своїм другом Андрем Платновим пити крижану російську горілку, закушувати хрусткими солоними огірками, милуватися на рожевощоких російських баб. "
А в цей час в засніженій Москві Андрій Платонов в кожусі гнався за хлопчиком і думав:
"Зловлю - уб'ю с...у!!!"



Дніпропетровськ. Журфак. Дві тисячі якийсь рік. Персонажі: студенти першого курсу молоді і зухвалі, і викладач Буряк В.Д. Років 50, худющий, дикий, але завдяки ньому багато чомусь начились. І в своїй безумній манері Буряк носиться по аудиторії, роз'яснюючи, що ідея і сюжет це різні речі. Для яскравості прикладу вистачає ганчірку з дошки, розриває, обертається до студентів і запитує: ІДЕЯ?...
Студентка не встаючи із задніх рядів млосним голосом: РОЗІРВИ МЕНЕ ЩЕ!

Цю історію мені розповів Юріївна з ЛІТМО, мій хороший товариш. Справа була після інституту на місячних військових зборах. Молоді, коротко стрижені випускники. Поблизу озеро, пішли купатися. Жінок немає, тому купаються голими. І тут з'являється людина з фотоапаратом. Знайшовши момент, знімає два що виходять з води. Перший розгубився, особа вийшла зніяковілою і стурбованою. Другою ж посміхнувся до самих вух. А через три дні по казармі ходила фотографія з легким монтажем: наших героїв нагородили цензурками - акуратними чорними прямоугольничками, що закривають інтимні місця. Лише ось в зніяковілого цензурка була ма-а-яскраво-червона, а в того, що посміхався - до коліна...



Сталося з моїм другом. Добре його знаючи, можу поручитися за правдивість. Жаркий літній день. Заліз він якось в маршрут будучи выпимши. Тихо сідає на місце, нікого не чіпає. Що сидить поруч жінка років тридцяти дивиться на нього спопеляючим гордовитим поглядом. Вам би сподобалося? Сидить він, терпить. Погляди повторюються, приємного мало. Він дивиться на неї, погляди перетинаються, тягнеться пауза. Він починає спускати погляд нижче і нижче і доходить до її грудей, і пильно з цікавістю дивиться. Вона в подиві, що ж він там побачив интересного, також починає дивитися на свої груди. Пауза. Знову зустрічаються очима.
- Знайшла? - запитав він.
- Немає. - в подиві і розгубленості.

- Я теж не знайшов...
Маршрут трясся від реготу свідків. Що почервоніла, тітка вискочила на наступній зупинці.

Продовження далі...

Увечері на вулиці спостерігали таку картину. Кішка влізла на дерево і голосно нявкає, чи то злізти не може, чи то до себе зве, не зрозуміло. Мабуть господар стоїть внизу і з нею спочатку спокійно розмовляє:
- Мурка, злізай, киць-киць.. І довго він з нею розмовляв, а вона все не угамується, як заведена мяучит. У господаря, напевно, терпіння кінчилося. У серцях, мало не криком, він видав останню фразу:
- Xвaтит кричати, вій гніздо, лягай спати!!!




Розповів мій батько історію.
Віз він як те увечері в село на нашій старенькій дев'ятці(у нас 2 машини-9ка і Фольцваген) нову пральну машину. Зупиняє його Гаєц. далі із слів батька:
Гаєц.-вы привысили швидкість. 77км/ч
Батько.-да не може бути, вона стільки не їде..
Г.-вот свідчення радара
О.-а є документи на радар?
Р.(дивиться на заднє сидіння) -что везете?
О.-стиральную машинку
Г.-где ти її дістав майже вночі
О.-а онде, два км. проїдь, безкоштовно роздають...
Г.-чо, правда?
О.-ну я брехати чи що буду?
Г.-пройдемте у машину, випишемо штраф
Виходить, йде до них в машину, дає документи на Фольцваген(!), мент все заповнює як годиться, віддає батьку квитанцію..
О.-может все-таки покажете сертифікат на радар?
Гаєц мовчки забирає квитанцію і відпускає батька...



Наводить вісімнадцятирічний син додому бомжа здійснено кошмарного вигляду, немиту, страшну і років отак сорока. Батьки в тихому Шоке. Німа сцена в коридорі.
- Ось, мама і папа, знайомтеся, це Елізабет. Ми з нею розписалися, вона житиме у нас, ми любимо один одного.
Батьки починають сповзати по стінці.
- Та пожартував, пожартував я. Заспокойтеся. Лізочка її звуть...



Поховали старика - хрещеного батька мафії. За стіл сіли приїхали на похорони з різних місць його друзі по роботі - старі важливі мафіозі. Відкриваючи сумне гуляння, старий з них з келихом вина насилу піднімається із стільця на дряхлі ноги.
- Друзі! Я пропоную випити за упокой душі нашого незабутнього Джузеппе. (Змахує скупу чоловічу сльозу)Мда... Ну, і відразу за прекрасних пані! Аби двічі не вставати...

На околиці Парижа в маленькому кафе відвідувач п'є горілку, перевертаючи чарку за чаркою. Сусід, що потягує лимонад, не витримує:
- Пробачте, а ви знаєте, що кожен третій француз із-за зловживання алкоголем страждає хворобою печінки?
- Мене це не стосується, я - українець.



У дитячий будинок для розумово відсталих дітей приїхав президент.
- Здрастуйте, діти! (Мовчання). Я привіз вам дарунки! (Мовчання). Ви що, не знаєте, що таке дарунки? (Мовчання). Ну, це іграшки, машинки... (Мовчання). Ви що, не знаєте, що таке іграшки, машинки? (Мовчання). Діти, а ви знаєте, хто я?
Встає хлопчик:
- Звичайно, знаємо. Ти - новенький...


Продовження далі...

Вчора на МКС космонавти відзначали день народження американського колеги, а також зробили три виходи у відкритий космос. Двічі покурити, і один раз пояснили колезі, хто на МКС головний.

- Отже, у вашому резюме ви пишете, що були піаністом в борделі.
- Хмм, взагалі-то я був банкіром ... але я не дуже хотів би це афішувати.



Джон Сміт, що виплигнув з вікна 75-го поверху на Уолл Стріт, після удару об землю підстрибнув на 10 метрів, ніж трохи відіграв своє уранішнє падіння...

Щось не розрахували фізики - Коллайдер побудували в Швейцарії, а чорна діра утворилася на Уолл Стріт.

Криза - гірше за розлучення. Ви позбавляєтеся половини грошей, але зберігаєте дружину.

Я сходив до банкомату, і він попросив у мене двадцятку до понеділка.

З тих пір, як тварини побудували комунізм, вони перестали розмовляти і не користуються грошима.

Привіз новорусский братик дружину в пологовий будинок, відвезли її в палату, а йому говорять:
- Коли почнуться сутички, ми вам подзвонимо.
- Як, і це все?
- А що ви ще хотіли?
- Як що? Я коли тачку на сервіс ставлю, мені на час ремонту іншу дають. А ви чого, так не робите?



Автовідповідач однієї компанії.
- Здрастуйте, ви подзвонили по телефону ***, будь ласка переведіть ваш телефон в тональний режим.
Якщо ви хочете взнати, чому ми вам не заплатимо, натискуйте 1.

Далі більше....
Якщо ви хочете взнати, скільки ми вам не заплатимо, натискуйте 2.
Якщо ви хочете поговорити з оператором, натискуйте 3, дзвінок платний.

---

 

В рубриці:
Гусари грошей не беруть
Неймовірні збіги обставин у світі...
Магазин дитячих товарів